Словник української мови в 11 томах

пропускний

ПРОПУСКНИ́Й, а́, е́. Пов’язаний з перевіркою і пропуском кого-, чого-небудь.

Федь іде до пропускного пункту облави, діставши з кишені й тримаючи напоготові документи (Ю. Янов., І, 1954, 167);

Коло пропускної будки на завод «Арсенал» Герасим зустрівся віч-на-віч ще з молодою людиною в поношеному мундирі прапорщика, лице якої було дуже знайомим (Іщук, Вербівчани, 1961, 146);

// Який дає право на вхід, в’їзд кого-, чого-небудь кудись, на прохід, проїзд через щось.

Пропускний лист; Пропускний документ;

// Який служить для проходження, проникнення чого-небудь.

Натягло того добра [кураю] в пропускні труби, позабивало їх, і вода бурхнула через дамби (Гончар, Тронка, 1963, 274).

Пропускна́ спромо́жність — можливість одночасно або за певний проміжок часу перевезти, обслужити, вмістити якусь кількість кого-, чого-небудь.

Швидкий розвиток міста вимагав збільшення пропускної спроможності транспорту (Наука.., 7, 1967, 48);

Багато їдалень було переведено на самообслуговування, завдяки чому їх пропускна спроможність значно збільшилась (Ком. Укр., 11, 1964, 23).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пропускний — пропускни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пропускний — -а, -е. Пов'язаний з перевіркою і пропуском кого-, чого-небудь. || Який дає право на вхід, в'їзд кого-, чого-небудь кудись, на прохід, проїзд через щось. Пропускний документ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пропускний — ПРОПУСКНИ́Й, а́, е́. Пов'язаний з перевіркою і пропуском кого-, чого-небудь. Федь іде до пропускного пункту облави, діставши з кишені й тримаючи напоготові документи (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. пропускний — Пропускни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)