пропій

ПРОПІ́Й, ч.

1. по́ю, розм. Витрата чогось на розпивання алкогольних напоїв.

Побраталися [хлопці] – й таємна крадіжка, .. нічні пропої накраденого стали їх товариською роботою... (Панас Мирний).

2. по́я, заст. Те саме, що п'яни́ця.

– Ой, пропою, пропою, Пропала я з тобою! (П. Чубинський).

Значення в інших словниках

1. пропій — пропі́й 1 іменник чоловічого роду витрата на алкогольні напої пропі́й 2 іменник чоловічого роду, істота п'яниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. пропій — ч. 1》 -пою, розм. Витрата чогось на розпивання алкогольних напоїв. 2》 -поя, заст. Те саме, що п'яниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пропій — П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА зневажл., П'ЯНИ́ЧКА зневажл., П'ЯНИ́ЧЕНЬКА зневажл., П'ЯНЧУ́ЖКА зневажл., П'ЯНЮ́ГА лайл., П'ЯНЧУ́ГА лайл.  Словник синонімів української мови
4. пропій — Пропі́й, -по́ю, -по́єві; -по́ї, -по́їв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пропій — ПРОПІ́Й, ч. 1. по́ю, розм. Витрата чогось на розпивання алкогольних напоїв. Побраталися [хлопці] — й таємна крадіжка,.. нічні пропої накраденого стали їх товариською роботою… (Мирний, І, 1949, 262). 2. по́я, заст. Те саме, що п’я́ниця. — Ой, пропою, пропою, Пропала я з тобою! (Чуб., V, 1874, 582).  Словник української мови в 11 томах
6. пропій — Пропій, -по́ю м. 1) Пропой; пьянство. Заробітку а ніякого! — А на пропій є? Мир. Пов. І. 129. Де попаде яку копійку, — все на пропій. Кіевск. у. 2) Пьяница. Ой я стала приступати, стала його устижати: «Ой пропою, пропою, пропала я за тобою». Чуб. V. 582.  Словник української мови Грінченка