Словник української мови у 20 томах

проробити

ПРОРОБИ́ТИ див. проробля́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. проробити — пророби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проробити — див. проробляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проробити — ЗДІ́ЙСНЮВАТИ (проводити в життя план, задум, робити щось дійсним, реальним), ЗДІЙСНЯ́ТИ рідше, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ) звичайно із сл.  Словник синонімів української мови
  4. проробити — ПРОРОБИ́ТИ див. проробля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. проробити — Пророби́ти см. проробляти.  Словник української мови Грінченка