прорубаний
ПРОРУ́БАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до проруба́ти.
Вікно було прорубане високо вгорі, трохи не під самою стелею, і виходило на ґанок (І. Франко);
Ліворуч була кімната хазяїнів, де всі спали; просто з сіней прорубані були двері до кімнати, де лежав хворий (С. Скляренко);
Купання в крижаній воді поширено нині.. Щодня можна бачити, як десятки “моржів” плавають в ополонках, прорубаних в дніпровській кризі (з газ.);
* У порівн. Олеся збочила на вузький лісовий шляшок, неначе прорубаний через молоді рівні сосни (Леся Українка);
// прору́бано, безос. пред.
Прорубано масиви скель, і рівна дорога лягла (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)