проріджений

ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до проріди́ти.

Проріджені прополюванням ролини швидко пішли в ріст;

// у знач. прикм.

Вимірювання швидкості вітру показують, що проріджені лісосмуги підвищують вітрозахисну ефективність майже на 10 відсотків (з газ.).

2. у знач. прикм. Який став менш густим, щільним; поріділий.

З-за проріджених дерев замерехтіли жовті цятки світла (М. Стельмах);

Дихати стало легше, але через хвильку вона відчула запах цього повітря, його смак. Воно не було таке свіже: проріджене, терпке, дихало з каменю і лилося крізь вікно, як з кам'яного безджерельного колодязя (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. проріджений — прорі́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проріджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прорідити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який став менш густим, щільним; поріділий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проріджений — ПОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, ОБРІДІ́ЛИЙ розм. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик); Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах); Широкою польовою дорогою..  Словник синонімів української мови
4. проріджений — ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до проріди́ти; // У знач. прикм. Вимірювання швидкості вітру показують, що проріджені лісосмуги підвищують вітрозахисну ефективність майже на 10 процентів (Колг. Укр., 12, 1961, 38). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах