проріджений

ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до проріди́ти;

// У знач. прикм.

Вимірювання швидкості вітру показують, що проріджені лісосмуги підвищують вітрозахисну ефективність майже на 10 процентів (Колг. Укр., 12, 1961, 38).

2. у знач. прикм. Який став менш густим, щільним; поріділий.

З-за проріджених дерев замерехтіли жовті цятки світла (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 309).

Значення в інших словниках

1. проріджений — прорі́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проріджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прорідити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який став менш густим, щільним; поріділий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проріджений — ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до проріди́ти. Проріджені прополюванням ролини швидко пішли в ріст; // у знач. прикм. Вимірювання швидкості вітру показують, що проріджені лісосмуги підвищують вітрозахисну ефективність майже на 10 відсотків (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. проріджений — ПОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, ОБРІДІ́ЛИЙ розм. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик); Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах); Широкою польовою дорогою..  Словник синонімів української мови