Словник української мови у 20 томах

прорішка

ПРОРІ́ШКА, и, ж.

1. Зменш. до прорі́ха.

Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Панас Мирний);

Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав.. шматочки (Остап Вишня).

2. діал. Вид шапки.

Шапки були прорішки, а тепер усе кучми (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прорішка — див. отвір  Словник синонімів Вусика
  2. прорішка — -и, ж., діал. Вид шапки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорішка — ПРОРІ́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до прорі́ха. Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Мирний, III, 1954, 281); Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав.. шматочки (Вишня, II, 1956, 129). 2. діал.  Словник української мови в 11 томах
  4. прорішка — Прорішка, -ки ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми. Борз. у.  Словник української мови Грінченка