прорішка
ПРОРІ́ШКА, и, ж.
1. Зменш. до прорі́ха.
Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Панас Мирний);
Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав.. шматочки (Остап Вишня).
2. діал. Вид шапки.
Шапки були прорішки, а тепер усе кучми (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)