прорішка
ПРОРІ́ШКА, и, ж.
1. Зменш. до прорі́ха.
Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Мирний, III, 1954, 281);
Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав.. шматочки (Вишня, II, 1956, 129).
2. діал. Вид шапки.
Шапки були прорішки, а тепер усе кучми (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)