1. Словник української мови в 11 томах

прорішка

ПРОРІ́ШКА, и, ж.

1. Зменш. до прорі́ха.

Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Мирний, III, 1954, 281);

Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав.. шматочки (Вишня, II, 1956, 129).

2. діал. Вид шапки.

Шапки були прорішки, а тепер усе кучми (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорішка — див. отвір Словник синонімів Вусика
  2. прорішка — -и, ж., діал. Вид шапки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорішка — ПРОРІ́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до прорі́ха. Пазуха трохи розійшлася, і крізь ту невеличку прорішку біліло тіло (Панас Мирний); Заєць уже збігав до підборщика хутра, той йому вже на всі прорішки попідбирав.. шматочки (Остап Вишня). 2. діал. Вид шапки. Словник української мови у 20 томах
  4. прорішка — Прорішка, -ки ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми. Борз. у. Словник української мови Грінченка