просалютувати
ПРОСАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш.
Док. до салютува́ти.
Їх би не здивувало, якби він [військовий корабель] зараз всіма своїми гарматами просалютував з тих розливів сонця їхньому настроєві, таємному квітуванню цього нового для них обох почуття (О. Гончар);
– Я пішов, – сказав Логвин і, просалютувавши до них, як це роблять піонери, зник за дверима (Г. Епік).
Словник української мови (СУМ-20)