просалютувати
ПРОСАЛЮТУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до салютува́ти.
Їх би не здивувало, якби він [військовий корабель] зараз всіма своїми гарматами просалютував з тих розливів сонця їхньому настроєві, таємному квітуванню цього нового для них обох почуття (Гончар, Тронка, 1963, 37);
— Я пішов, — сказав Логвин і, просалютувавши до них, як це роблять піонери, зник за дверима (Епік, Тв., 1958, 35).
Словник української мови (СУМ-11)