просапка
ПРОСА́ПКА, и, ж.
Дія за знач. просапа́ти, проса́пувати.
Як походить [Тоня] літо в поле, На просапку та в жнива, – Зробиться струнка й граційна, І весела, і жива (С. Воскрекасенко);
Шефи йдуть у час дозвілля На просапку буряка! (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)