просапка

ПРОСА́ПКА, и, ж. Дія за знач. просапа́ти, проса́пувати.

Як походить [Тоня] літо в поле, На просапку та в жнива, — Зробиться струнка й граційна, І весела, і жива (Воскр., З перцем!, 1957, 101);

Шефи йдуть у час дозвілля На просапку буряка! (С. Ол., Вибр., 1957, 257).

Значення в інших словниках

1. просапка — проса́пка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. просапка — -и, ж. Дія за знач. просапати, просапувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просапка — ПРОСА́ПКА, и, ж. Дія за знач. просапа́ти, проса́пувати. Як походить [Тоня] літо в поле, На просапку та в жнива, – Зробиться струнка й граційна, І весела, і жива (С. Воскрекасенко); Шефи йдуть у час дозвілля На просапку буряка! (С. Олійник).  Словник української мови у 20 томах