просватаний
ПРОСВА́ТАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до просва́тати.
Євмен Скоряк дочки не віддав.. Не хочу, мовляв, щоб і дочка старців плодила.. Та й до того, вже ніби як і просватана Христя (А. Головко);
Алеж саме сьогодні й буде п'ятниця! День “щасливий”, бо день шлюбу Магометового, коли дозволено просватаній дівчині вийти в сад у супроводі матері й слуг або батька. Там продасть їй черевички той, кого призначили їй за судженого батьки (Н. Королева);
// у знач. ім. просва́тані, них, мн. Дівчина, яку просватали, і хлопець, за якого вона йде заміж.
Далі дівчата, бачачи, що просватані собі сидять і опріч себе нікого не бачать і нічого, що біля них робиться, не чують, захотіли їх зачепити (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)