просвистаний
ПРОСВИ́СТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до просвиста́ти.
Іскриться снігами просвистана даль (Л. Первомайський);
Вона [весна] жила в усьому – в повітрі, наскрізь просвистаному вітрами, що мчали з Дніпра і Голосієвого лісу... в очах... в голосах... (Ю. Мартич).
Словник української мови (СУМ-20)