просвітленість
ПРОСВІ́ТЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до просві́тлений 2, 3.
Справжнє мистецтво повинне вести людину до просвітленості (О. Довженко);
Я не втручався в розмову, не хотів руйнувати просвітленість і смуток від зустрічі з дитинством, що залягло в душу (А. Михайленко);
Оздобами і виступцями, карнизами і щедрою ритмікою віконного рисунку окреслювалася [церква] в ранковій просвітленості (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)