проскрибований
ПРОСКРИБО́ВАНИЙ, а, е.
1. іст. У стародавньому Римі – особа, прізвище якої занесено у проскрипцію, піддана проскрипції.
Проскрипції використовувалися в політичнiй боротьбi, а також як засiб збагачення (майно проскрибованих осiб конфiсковували) (з наук. літ.).
2. Заборонений владою.
Стаття М. Драгоманова “Українська література”, проскрибована російським урядом про розвиток української літератури у ХІХ ст. побачила світ у 1878 р.: франкомовний оригінал видав у Женеві сам автор, український переклад І. Белея опублікував у Львові часопис “Правда” (з наук. літ.);
Перед Церквою стоїть величезне завдання: наново християнізувати народ. Правда, впродовж тисячу років Україна є християнською державою .. Але, з другого боку, правдою є те, що три покоління виросли в атмосфері, де Бога не було, Бог був проскрибований, відсутній (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)