проскурницький

ПРОСКУ́РНИЦЬКИЙ, а, е.

Належний проскурниці.

Онися Степанівна випрохала собі місце проскурниці, таки в Вільшаниці, й вже мала свою проскурницьку частку поля (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. проскурницький — проску́рницький прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. проскурницький — -а, -е. Належний проскурниці, проскурнику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проскурницький — ПРОСКУ́РНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Належний проскурниці. Онися Степанівна випрохала собі місце проскурниці, таки в Вільшаниці, й вже мала свою проскур-ницьку частку поля (Н.-Лев., III, 1956, 201).  Словник української мови в 11 томах