проскурницький
ПРОСКУ́РНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Належний проскурниці.
Онися Степанівна випрохала собі місце проскурниці, таки в Вільшаниці, й вже мала свою проскур-ницьку частку поля (Н.-Лев., III, 1956, 201).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОСКУ́РНИЦЬКИЙ, а, е, заст. Належний проскурниці.
Онися Степанівна випрохала собі місце проскурниці, таки в Вільшаниці, й вже мала свою проскур-ницьку частку поля (Н.-Лев., III, 1956, 201).
Словник української мови (СУМ-11)