проскурниця
ПРОСКУ́РНИЦЯ, і, ж., заст. Жінка, що випікає проскури.
— Наша подільська проскурниця дає мені сливе щодня кошик проскур (Н.-Лев., IV, 1958, 283);
Мабуть, проскурниця невдало замісила тісто (Мик., Повісті.., 1956, 46).
Словник української мови (СУМ-11)