прослужити
ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док.
Служити (у 1–7 знач.) якийсь час.
В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р (М. Коцюбинський);
Старий скаржився на серце і мріє про спочинок і тільки хотів ще прослужити два роки, щоб дослужитись пенсії (М. Івченко);
Всі учні підводяться й кажуть гуртом: – Шанування й поважання глибокої старості дідусеві Андрію Петровичу, що прослужив сорок сім і три роки (В. Підмогильний);
Отам, на тій Юр'ївщині, як називали прості люди цю парафію, він і прослужив у маленькій дерев'яній церкві .. близько тридцяти років (Б. Антоненко-Давидович);
– Я ж із козаків. Батько ціле життя в Васюринському курені прослужив (С. Добровольський);
Чоботи прослужили два сезони.
Словник української мови (СУМ-20)