1. Словник української мови у 20 томах

прослужити

ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док.

Служити (у 1–7 знач.) якийсь час.

В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р (М. Коцюбинський);

Старий скаржився на серце і мріє про спочинок і тільки хотів ще прослужити два роки, щоб дослужитись пенсії (М. Івченко);

Всі учні підводяться й кажуть гуртом: – Шанування й поважання глибокої старості дідусеві Андрію Петровичу, що прослужив сорок сім і три роки (В. Підмогильний);

Отам, на тій Юр'ївщині, як називали прості люди цю парафію, він і прослужив у маленькій дерев'яній церкві .. близько тридцяти років (Б. Антоненко-Давидович);

– Я ж із козаків. Батько ціле життя в Васюринському курені прослужив (С. Добровольський);

Чоботи прослужили два сезони.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прослужити — прослужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прослужити — -служу, -служиш, док. Служити (у 1-7 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прослужити — ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. Служити (у 1-7 знач.) якийсь час. В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. (Коцюб., III, 1956, 281); — Я ж із козаків. Батько ціле життя в Васюринському курені прослужив (Добр. Словник української мови в 11 томах
  4. прослужити — Прослужити, -жу, -жиш гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год? Грин. І. 196. Словник української мови Грінченка