прослужити
Прослужити, -жу, -жиш
гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год? Грин. І. 196.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прослужити — прослужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прослужити — -служу, -служиш, док. Служити (у 1-7 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прослужити — ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. Служити (у 1–7 знач.) якийсь час. В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р (М. Словник української мови у 20 томах
- прослужити — ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. Служити (у 1-7 знач.) якийсь час. В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. (Коцюб., III, 1956, 281); — Я ж із козаків. Батько ціле життя в Васюринському курені прослужив (Добр. Словник української мови в 11 томах