прослужити

Прослужити, -жу, -жиш

гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год? Грин. І. 196.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прослужити — прослужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прослужити — -служу, -служиш, док. Служити (у 1-7 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прослужити — ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. Служити (у 1–7 знач.) якийсь час. В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р (М. Словник української мови у 20 томах
  4. прослужити — ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. Служити (у 1-7 знач.) якийсь час. В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. (Коцюб., III, 1956, 281); — Я ж із козаків. Батько ціле життя в Васюринському курені прослужив (Добр. Словник української мови в 11 томах