Словник української мови у 20 томах

прослідкований

ПРОСЛІДКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прослідкува́ти.

Археологами прослідкований безперервний розвиток традицій виробництва посуду в Середньому Подніпров'ї, на Волині, в Галичині, у Верхньому Подністров'ї протягом останніх 1,5 тис. років (з наук. літ.);

// прослідко́ваноно, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прослідкований — прослідко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови