Словник української мови у 20 томах

просмердітися

ПРОСМЕРДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм.

Просочитися, наповнитися, пройнятися неприємним запахом.

– Та біля тебе ж стояти не можна! – обурився Максим. – Вже наскрізь просмердівся горілкою (Д. Ткач);

– Курите там день і ніч. Ти ж уже просмердівся тютюновим димом (В. Логвиненко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. просмердітися — просмерді́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. просмердітися — -джуся, -дишся, док., розм. Просочитися, наповнитися, пропахнути неприємним запахом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просмердітися — ПРОСМЕРДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Просочитися, наповнитися, пропахнути неприємним запахом. — Та біля тебе ж стояти не можна! — обурився Максим. — Вже наскрізь просмердівся горілкою (Ткач, Арена, 1960, 34); — Курите там день і ніч.  Словник української мови в 11 томах
  4. просмердітися — Просмердітися, -джуся, -дишся гл. Провоняться. Ся просмердів світ. МУЕ. III. 56.  Словник української мови Грінченка