просмердітися
ПРОСМЕРДІ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Просочитися, наповнитися, пропахнути неприємним запахом.
— Та біля тебе ж стояти не можна! — обурився Максим. — Вже наскрізь просмердівся горілкою (Ткач, Арена, 1960, 34);
— Курите там день і ніч. Ти ж уже просмердівся тютюновим димом (Логв., Літа.., 1960, 51).
Словник української мови (СУМ-11)