Словник української мови у 20 томах

просмикувати

ПРОСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось.

* Образно. В світлих небесах Вже сонце виграє, виблискує рум'яно І смуги огняні просмикує з туману (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Просмикнути стрічку в кільце.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. просмикувати — просми́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. просмикувати — -ую, -уєш, недок., просмикнути, -ну, -неш, док., перех. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просмикувати — ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь), ПРОСМИ́КУВАТИ, ПРОШМО́РГУВАТИ розм.; ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), ПРОСИЛЯ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ (ЗАТЯГАТИ), ЗАСИ́ЛЮВАТИ (ЗАСИЛЯ́ТИ) розм. (нитку в якийсь отвір). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. просмикувати — ПРОСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось. Просмикнути стрічку в кільце; *Образно.  Словник української мови в 11 томах