просмикувати

ПРОСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось.

Просмикнути стрічку в кільце; *Образно. В світлих небесах Вже сонце виграє, виблискує рум’яно І смуги огняні просмикує з туману (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208).

Значення в інших словниках

1. просмикувати — просми́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просмикувати — -ую, -уєш, недок., просмикнути, -ну, -неш, док., перех. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просмикувати — ПРОСМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. Смикаючи, просовувати що-небудь у щось, крізь щось. * Образно. В світлих небесах Вже сонце виграє, виблискує рум'яно І смуги огняні просмикує з туману (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Просмикнути стрічку в кільце.  Словник української мови у 20 томах
4. просмикувати — ПРОТЯГА́ТИ (ПРОТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, просувати крізь що-небудь, попід чимсь), ПРОСМИ́КУВАТИ, ПРОШМО́РГУВАТИ розм.; ВСИЛЯ́ТИ (УСИЛЯ́ТИ), ПРОСИЛЯ́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ (ЗАТЯГАТИ), ЗАСИ́ЛЮВАТИ (ЗАСИЛЯ́ТИ) розм. (нитку в якийсь отвір). — Док.  Словник синонімів української мови