просміяти

ПРОСМІЯ́ТИ, ію́, іє́ш, док., кого, що, розм.

1. також без дод. Те саме, що ви́сміяти.

Якби за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штуки, сама просміяла б; а тепер ось як! (А. Свидницький).

2. Втратити що-небудь через сміх, сміючись.

– А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? – Вона свою долю просміяла (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. просміяти — просмія́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. просміяти — див. насміхатися  Словник синонімів Вусика
3. просміяти — -ію, -ієш, док., перех., розм. 1》 також без додатка. Те саме, що висміяти. 2》 Втратити що-небудь через сміх, сміючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. просміяти — ПРОСМІЯ́ТИ, ію́, іє́ш, док., перех., розм. 1. також без додатка. Те саме, що ви́сміяти. Якби за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штуки, сама просміяла б; а тепер ось як! (Свидн., Люборацькі, 1955, 12).  Словник української мови в 11 томах
5. просміяти — Просмія́ти, -мію, -єш гл. 1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як! Св. Л. 14. 2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла. Гн. II. 167.  Словник української мови Грінченка