просмішниця

ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал.

Жін. до просмі́шник.

Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна... (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. просмішниця — просмі́шниця іменник жіночого роду, істота насмішниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. просмішниця — -і, діал. Жін. до просмішник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. просмішниця — ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до просмі́шник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна… (Стельмах, І, 1962, 546).  Словник української мови в 11 томах