просмішниця

ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал.

Жін. до просмі́шник.

Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна... (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просмішниця — просмі́шниця іменник жіночого роду, істота насмішниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. просмішниця — -і, діал. Жін. до просмішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просмішниця — ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до просмі́шник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна… (Стельмах, І, 1962, 546). Словник української мови в 11 томах