просмішниця
ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал.
Жін. до просмі́шник.
Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна... (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просмішниця — просмі́шниця іменник жіночого роду, істота насмішниця діал. Орфографічний словник української мови
- просмішниця — -і, діал. Жін. до просмішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просмішниця — ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до просмі́шник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна… (Стельмах, І, 1962, 546). Словник української мови в 11 томах