просмішниця

просмі́шниця

іменник жіночого роду, істота

насмішниця

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просмішниця — -і, діал. Жін. до просмішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просмішниця — ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до просмі́шник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна... (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. просмішниця — ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до просмі́шник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна… (Стельмах, І, 1962, 546). Словник української мови в 11 томах