Великий тлумачний словник сучасної мови

просмішниця

просмі́шниця

-і, діал.

Жін. до просмішник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. просмішниця — просмі́шниця іменник жіночого роду, істота насмішниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. просмішниця — ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до просмі́шник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна... (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. просмішниця — ПРОСМІ́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Жін. до просмі́шник. Ще якихось два роки тому він батогом підстьобував Христину, щоб не була такою просмішницею, а тепер вона його петлею зашморгнула, будь ти неладна… (Стельмах, І, 1962, 546).  Словник української мови в 11 томах