проспівувати

ПРОСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., що.

Співаючи, виконувати, відтворювати (музичний твір або його частину).

Часом, утомившись, він сідав поруч Насті і проспівував упівголоса деякі фрази (Леся Українка);

Залюбки проспівував [Ладо] собі “Над Прутом у лузі”. Простеньке воно, але гарне (Б. Лепкий);

К. Стеценко вимагав, щоб учитель був зразком для учнів, щоб кожну нову фразу, ноту він спочатку майстерно проспівував (з наук. літ.);

// Наспівно вимовляти вимовляти що-небудь.

Поки дід мив лисину, малий підбігав до казаків і проспівував: – Дякую за сніданок (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. проспівувати — проспі́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проспівувати — -ую, -уєш, недок., перех. Співаючи, виконувати, відтворювати (музичний твір або його частину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проспівувати — ПРОСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Співаючи, виконувати, відтворювати (музичний твір або його частину). Часом, утомившись, він сідав поруч Насті і проспівував упівголоса деякі фрази (Л. Укр., III, 1952, 585);...  Словник української мови в 11 томах