простачок
ПРОСТАЧО́К, чка́, ч., ірон.
Те саме, що проста́к 1.
О, пан Рінкель знає, з якого боку підійти! О, він розуміється, не такий простачок, щоб джесь лишити якійсь документ в таких справах (В. Винниченко);
– Він, цей Федір Петрович, не такий уже собі й простачок, як удає з себе, – шепнув мені Щасний (Ю. Збанацький);
Ввели полоненого обера, який уже встиг трохи оговтатись і прикидався простачком (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)