Орфографічний словник української мови

простачок

простачо́к

іменник чоловічого роду, істота

ірон.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. простачок — див. простий  Словник синонімів Вусика
  2. простачок — -чка, ч., ірон. Те саме, що простак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простачок — ПРОСТАЧО́К, чка́, ч., ірон. Те саме, що проста́к 1. О, пан Рінкель знає, з якого боку підійти! О, він розуміється, не такий простачок, щоб джесь лишити якійсь документ в таких справах (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. простачок — ПРОСТАЧО́К, чка́, ч., ірон. Те саме, що проста́к 1. - Він, цей Федір Петрович, не такий уже собі й простачок, як удає з себе, — шепнув мені Щасний (Збан., Єдина, 1959, 168); Ввели полоненого обера, який уже встиг трохи оговтатись і прикидався простачком (Кучер, Голод, 1961, 137).  Словник української мови в 11 томах