Орфографічний словник української мови

простачка

проста́чка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. простачка — -и, розм. Жін. до простак 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простачка — ПРОСТА́ЧКА, и, ж., розм., заст. Жін. до проста́к 1, 3. [Хуса:] Ні, се нечувано... Якась рабиня... Наложниця... непевного коліна... Простачка родом... (Леся Українка); – Ніби родовитий пан, граф чи барон, не дасть їй..  Словник української мови у 20 томах
  3. простачка — ПРОСТА́ЧКА, и, ж., розм., заст. Жін. до проста́к 1, 3. [Xуса:] Ні, се нечувано… Якась рабиня… Наложниця… непевного коліна… Простачка родом… (Л. Укр., III, 1952, 157); — Ніби родовитий пан, граф чи барон, не дасть їй..  Словник української мови в 11 томах