простирало
ПРОСТИРА́ЛО, ПРОСТИРА́ДЛО, а, с.
Довге і широке полотнище, найчастіше з білої тканини, яке стелиться на ліжко, підкладається під ковдру або використовується для обтирання.
В куті під стіною стояло друге таке саме ліжко. Ні простирала, ні верети.. не було (І. Франко);
[Онісія Степанівна] одчинила здорову на коліщатах скриню, що стояла в кімнаті, і навіщось то розгортувала, то згортала сорочки, наволічки, простирала та сувої полотна (І. Нечуй-Левицький);
Опустили покійника і накрили його простирадлом, замість савана (В. Барка);
Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (М. Олійник);
* Образно. На ранок все місто вкрилося білим простиралом, а з неба все сіялось і сіялось (Ю. Збанацький);
// перен., розм. Великий лист паперу.
Війна! Зловісне слово кричить із сторінок газет, з простирал плакатів, з невеличких афішок у трамваях і автобусах (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)