простирало
ПРОСТИРА́ЛО, ПРОСТИРА́ДЛО, а, с. Довге і широке полотнище, найчастіше з білої тканини, яке стелиться на постіль, підкладається під ковдру або використовується для обтирання.
В куті під стіною стояло друге таке саме ліжко. Ні простирала, ні верети.. не було (Фр., І, 1955, 273);
Ольга Петрівна сама постелила свіжі простирадла, наділа на подушки чисті наволочки (М. Ол., Леся, 1960, 185);
*Образно. На ранок все місто вкрилося білим простиралом, а з неба все сіялось і сіялось (Збан., Переджнив’я, 1955, 3);
// перен., розм. Великий лист паперу.
Війна! Зловісне слово кричить із сторінок газет, з простирал плакатів, з невеличких афішок у трамваях і автобусах (Донч., II, 1956, 206).
Полу́торне простира́ло (простира́дло) див. полу́торний.
Словник української мови (СУМ-11)