проститутка
ПРОСТИТУ́ТКА, и, ж.
1. Жінка, яка займається проституцією.
Чистота тут [на о. Капрі] ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях (на цілому острові нема ні одної проститутки), чесний (М. Коцюбинський);
Тепер я зрозумів, який це жах! Це⁶ ж все одно, як від проститутки кохання пізнати, любити її, обожати й раптом дізнатись, що вона – цинічна байдужа проститутка, ніякого відношення до кохання не має (В. Винниченко).
2. перен., розм. Продажна, безпринципна, безчесна людина.
Політика – проституція. А я не хочу бути проституткою (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)