1. Словник української мови у 20 томах

проститутка

ПРОСТИТУ́ТКА, и, ж.

1. Жінка, яка займається проституцією.

Чистота тут [на о. Капрі] ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях (на цілому острові нема ні одної проститутки), чесний (М. Коцюбинський);

Тепер я зрозумів, який це жах! Це⁶ ж все одно, як від проститутки кохання пізнати, любити її, обожати й раптом дізнатись, що вона – цинічна байдужа проститутка, ніякого відношення до кохання не має (В. Винниченко).

2. перен., розм. Продажна, безпринципна, безчесна людина.

Політика – проституція. А я не хочу бути проституткою (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проститутка — проститу́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. проститутка — ПОВІЯ, паплюга, кокотка, продажна жінка; П. безпринципна особа. Словник синонімів Караванського
  3. проститутка — див. повія Словник синонімів Вусика
  4. проститутка — -и, ж. 1》 Жінка, яка займається проституцією. 2》 перен., розм. Продажна, безпринципна, безчесна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проститутка — див. розпутниця, шлюха, сутенер Словник чужослів Павло Штепа
  6. проститутка — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Словник синонімів української мови
  7. проститутка — Проститу́тка, -ки, -ці; -ту́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проститутка — ПРОСТИТУ́ТКА, и, ж. 1. Жінка, яка займається проституцією. Чистота тут [на о. Капрі] ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях (на цілому острові нема ні одної проститутки), чесний (Коцюб. Словник української мови в 11 томах