1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

проститутка

Проститу́тка, -ки, -ці; -ту́тки, -ток

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проститутка — проститу́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. проститутка — ПОВІЯ, паплюга, кокотка, продажна жінка; П. безпринципна особа. Словник синонімів Караванського
  3. проститутка — див. повія Словник синонімів Вусика
  4. проститутка — -и, ж. 1》 Жінка, яка займається проституцією. 2》 перен., розм. Продажна, безпринципна, безчесна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проститутка — див. розпутниця, шлюха, сутенер Словник чужослів Павло Штепа
  6. проститутка — ПРОСТИТУ́ТКА, и, ж. 1. Жінка, яка займається проституцією. Чистота тут [на о. Капрі] ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях (на цілому острові нема ні одної проститутки), чесний (М. Коцюбинський); Тепер я зрозумів, який це жах!... Словник української мови у 20 томах
  7. проститутка — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Словник синонімів української мови
  8. проститутка — ПРОСТИТУ́ТКА, и, ж. 1. Жінка, яка займається проституцією. Чистота тут [на о. Капрі] ідеальна, народ скромний, трохи суворий у звичаях (на цілому острові нема ні одної проститутки), чесний (Коцюб. Словник української мови в 11 томах