1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

простити

Прости́ти, прощу́, прости́ш; прости́, -ті́ть кому, кого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простити — прости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. простити — див. прощати Словник синонімів Вусика
  3. простити — див. прощати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. простити — ПРОСТИ́ТИ див. проща́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. простити — ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Словник синонімів української мови
  6. простити — ПРОСТИ́ТИ див. проща́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. простити — Простити, -ся см. прощати, -ся. Словник української мови Грінченка