простити
ВИБАЧА́ТИ кому й без додатка (виявляючи поблажливість, не вважати винним когось у чомусь), ПРОБАЧА́ТИ, ПРОЩА́ТИ, ДАРУВА́ТИ розм. — Док.: ви́бачити, проба́чити, прости́ти, подарува́ти. Вибачайте мені, що на Ваш лист приходиться одписуватись тільки сьогодні (Панас Мирний); — Пробачте нам на слові, — вклонився чемно їм Підкова (В. Сосюра); Народ ніколи не прощає поганим художникам (О. Довженко); Сей (Бурунда) ніколи не дарує нам загибелі свойого війська (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простити — прости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- простити — див. прощати Словник синонімів Вусика
- простити — див. прощати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простити — ПРОСТИ́ТИ див. проща́ти. Словник української мови у 20 томах
- простити — Прости́ти, прощу́, прости́ш; прости́, -ті́ть кому, кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- простити — ПРОСТИ́ТИ див. проща́ти. Словник української мови в 11 томах
- простити — Простити, -ся см. прощати, -ся. Словник української мови Грінченка