простолюд

ПРОСТО́ЛЮД, у, ч., збірн.

Люди, що належать до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення.

[Служебка:] Ти все щось говорив там [у палатах] за простолюд, обстоював, щоб дати волю всім (Леся Українка);

Чемність серед простолюду в усі віки була свята й висока (О. Ільченко);

Леся Українка .. видобула з свого архіву дуже раннє оповідання з життя волинського простолюду (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. простолюд — просто́люд іменник чоловічого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
2. простолюд — Простацтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота.  Словник синонімів Караванського
3. простолюд — -у, ч., збірн. Люди, що належать до непривілейованого класу, непривілейованої верстви населення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простолюд — НАРО́Д (основна трудова частина населення країни — на противагу соціальним верхам), НИЗИ́ мн., ДЕ́МОС книжн., ЛЮД заст., ЛЮ́ДИ мн., заст., ПОСПІ́ЛЬСТВО заст.; МА́СИ мн., ТРУДЯ́ЩІ мн. (у літературі соціалістичного напряму, в мові радянської доби).  Словник синонімів української мови
5. простолюд — Простолюд, -ду м. Простонародіе. Уман. III. 210.  Словник української мови Грінченка