простолюддя

ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, я, с., збірн., заст.

Те саме, що просто́люд.

По селах та містечках простолюддя з уподобанням гляділо на вертеп та слухало жартів вертепної драми (І. Франко);

– То тільки вигадали , щоб не ганьбила цезарського престолу дівчина з простолюддя! (Н. Королева);

Ще з дитинства він [В. Стефаник] душею тягнувся до простолюддя, до наймитів, до покривджених (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. простолюддя — простолю́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. простолюддя — Простацтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота.  Словник синонімів Караванського
3. простолюддя — -я, с., збірн. Те саме, що простолюд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простолюддя — Поспільство, див. хлопство  Словник чужослів Павло Штепа
5. простолюддя — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл.  Словник синонімів української мови