простолюддя
ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, я, с., збірн., заст.
Те саме, що просто́люд.
По селах та містечках простолюддя з уподобанням гляділо на вертеп та слухало жартів вертепної драми (І. Франко);
– То тільки вигадали , щоб не ганьбила цезарського престолу дівчина з простолюддя! (Н. Королева);
Ще з дитинства він [В. Стефаник] душею тягнувся до простолюддя, до наймитів, до покривджених (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простолюддя — простолю́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- простолюддя — Простацтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота. Словник синонімів Караванського
- простолюддя — -я, с., збірн. Те саме, що простолюд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простолюддя — Поспільство, див. хлопство Словник чужослів Павло Штепа
- простолюддя — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл. Словник синонімів української мови