простолюддя

ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл., БИ́ДЛО зневажл.; ХЛО́ПСТВО, МУЖИ́ЦТВО (про селян). У королівському палаці столи були накриті на п'ять тисяч кувертів, на площах для простолюду стояли бочки з пивом (з газети); — Сам він українець, а цікавиться долею польського простолюддя (Р. Іваничук); Ці епіграми передавались з уст в уста по всьому Пітеру, навіть серед простонароддя (О. Ільченко); Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут (у шинку) п'яне море темної простоти... (Панас Мирний); Чом тобі не рай? Ти, паноче, гріш збирай, А простацтво злісне Знов тягне ярмо залізне (переклад М. Зерова); Як втлумачити бурхливій черні, що ніяка небезпека їм не загрожує і що від походу вона матиме тільки прибуток (З. Тулуб); Ні, ні! — цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Ю. Смолич); Заклопотана голота, зіщулившись од холоду, підтюпцем протискувалась серед шляхетно вбраних пань та панів (О. Досвітній); Панської худоби доглядав панок-ляшок Оношко, дуже лютий до хлопів-бидла (Д. Мордовець); Москвофільство панувало по всіх селах і містечках повіту, його підтримувало майже все, очолюване священиками-москвофілами, хлопство (Д. Бедзик); Кріпацька старшина пішла на всі боки судити безглузде мужицтво (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простолюддя — простолю́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. простолюддя — Простацтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота. Словник синонімів Караванського
  3. простолюддя — -я, с., збірн. Те саме, що простолюд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. простолюддя — Поспільство, див. хлопство Словник чужослів Павло Штепа
  5. простолюддя — ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, я, с., збірн., заст. Те саме, що просто́люд. По селах та містечках простолюддя з уподобанням гляділо на вертеп та слухало жартів вертепної драми (І. Франко); – То тільки вигадали , щоб не ганьбила цезарського престолу дівчина з простолюддя!... Словник української мови у 20 томах