Орфографічний словник української мови

простолюддя

простолю́ддя

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. простолюддя — Простацтво, простонароддя, простота, зн. чернь, плебс, голота.  Словник синонімів Караванського
  2. простолюддя — -я, с., збірн. Те саме, що простолюд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простолюддя — Поспільство, див. хлопство  Словник чужослів Павло Штепа
  4. простолюддя — ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, я, с., збірн., заст. Те саме, що просто́люд. По селах та містечках простолюддя з уподобанням гляділо на вертеп та слухало жартів вертепної драми (І. Франко); – То тільки вигадали , щоб не ганьбила цезарського престолу дівчина з простолюддя!...  Словник української мови у 20 томах
  5. простолюддя — ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл.  Словник синонімів української мови