Словник української мови у 20 томах

просторішати

ПРОСТОРІ́ШАТИ, ає, недок.

Ставати просторішим.

Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Н. Забіла);

// безос.

Меншало на березі куренів, просторішало біля води (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. просторішати — просторі́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. просторішати — -ає, недок. Ставати просторішим. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови